Літературне читання

Тема: Як з’явилися на світі ластівки

Матеріал уроку: «Гнів Перуна» за Сергієм Плачиндою

Мета: розширювати знання учнів про міфи; ознайомити із давньослов'янським міфом «Гнів Перуна»; вдосконалювати вміння складати план до тексту; виховувати любов до історії свого народу.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Дзвоник дзвенить, не стихає,

Школярів усіх скликає:

Гей, до класу поспішайте,

На місця свої сідайте.

ІІ. Мовленнєва розминка

1.                 Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором.

•               Накрапає дощ (тихо).

•               Дощ пускається сильніше (голосніше).

•               Злива (голосно).

•               Дощ слабшає (тихіше).

•               Дощ припинився (читання припиняється).

Дзьобнув хлібця горобець,

Дзьоб обтер об стовбурець,

Барабольки подзьобав,

По бруківці пострибав.

ІІІ.  Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання української народної обрядової пісні «Як ще не було початку світа...» (с. 31).

 IV.  Повідомлення теми і мети уроку. Підготовча робота до читання твору

—             Пригадайте, який розділ ми почали вивчати?

—             Що означає слово міф?(з грецької «слово», «переказ»)

—             Які твори називають міфами?( розповіді, у яких відображались уявлення людей про грізний, незрозумілий світ, богів, духів, явища, від яких залежало їхнє життя.)

—             Як виникли міфи? (з прадавніх часів наші предки прагнули зрозуміти, як виникли земля, небо, вода, хто створив людей, тварин, рослини).

—             Міфи яких народів ми прочитали?(Стародавнього Єгипту та Стародавньої Греції)

—             Чим міфи відрізняються від казок? (Міфи від казок відрізняються тим, що казки завжди сприймалися як плід людської фантазії, а міфи вважали ймовірними.)

—             Численні міфи розповідають про героїв — напівбогів, напівлюдей. Сильних, розумних, хоробрих людей після смерті називали героями, і на місцях,  їх поховання, їм віддавали шану, а іноді будували храми. Такими героями були Геракл, Персей, Тесей .

Міфи прославляли не тільки героїв, а й добродійників, що потерпіли за людей. Першим серед добродійників слід згадати Прометея — героя давньо­грецьких міфів, покараного за те, що він викрав з Олімпу вогонь для людей і навчив їх усього, що відрізняє людину від тварини.

—             Сьогодні ми ознайомимося зі слов’янським міфом «Гнів Перуна».

                V.    Словникова робота

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем

Тетерів  нащадок  городище розлютувався

Мисливець вепр  старійшини            стрілохвостик

Перун  вельми  обачнішою насторожі

Громовержець    роздратувати сполошилася  відчайдушний

—             Прочитайте слова з першого рядка. Які з них вам знайомі, які – ні? Які це назви: власні чи загальні?

—             Поясніть значення слів другого  та третього рядків, правильно ставлячи наголос.

—             Прочитайте спочатку всі іменники, потім всі прикметники і нарешті — всі дієслова. Яке слово ви не прочитали? (Вельми) Поясніть його значення. (Вельми — дуже)

—             Прочитайте тлумачення слів у підручнику.

Слава — перша жінка у світі, праматір людей.

Гук — перший чоловік у світі, прабатько людей.

Гукри — нащадки Гука.

Волхви — давньоукраїнські жерці, служителі релігійного культу, носії ста­родавньої української культури.

Одчайдушний —  безоглядний

1.       Фізкультхвилинка

Ми і вчились , і трудились.

І, напевно, вже стомились.

Тож давайте для розрядки

Зробим кілька вправ зарядки.

Раз! – підняли руки вгору.

Два! – нагнулися додолу.

Три! – повернулись вправо, вліво.

На «чотири» – враз  присіли.

Похитали головою,

Ще й притупнули ногою.

Пальчиками повертіли

І за парти тихо сіли.

VI. Перше читання тексту твору

1. Метод «Спрямоване слухання та міркування»

Учитель. Зараз я почну читати міф за Сергієм Плачиндою  «Гнів Перуна», але ви будете не просто слухати. Ми з вам будемо зупинятися, на  «зупинках», де ви повинні будете дати відповіді на запитання. Всі зрозуміли, що ми будем робити?  Тож слухайте дуже уважно та уявляйте собі те, що я буду читати.

Гнів Перуна

В одному городищі на березі річки Тетерів жив молодий, але вдатний Мисливець — правнук Слави* й Гука*, нащадок   могутніх   гукрів*,   найкращий стрілець з лука в усій окрузі.
      Під час довгої лютої зими,  коли звірі ховалися лісових хащах, а людей діймав голод, Мисливець йшов на полювання і приносив до свого селища забитого лося чи дикого кабана.
    За таке вміння й сміливі вчинки мудрі старійшини- волхви* дозволяли Мисливцеві полювати в Перуновій пущі.
      О, се була велика честь для стрільця. Адже в лісі, належав Перуну — грізному богові блискавки і громи, не дозволялося полювати будь-кому. А жінкам заборонялося навіть ступати в цю пущу. Се тому, що похмурий Громовержець жив одинаком,  вперто не одружувався після свого невдалого сватання. Мисливець не зловживав почесним правом полювати в Перуновій пущі. Славний лицар гострої стріли ходив у володіння Громовержця лише тоді, коли голод насувався на рідне городище.
      Так сталося і тієї весни. Затягнулася зима, в людей скінчилися їстівні запаси, і треба було чимось підтримати іх.
— Піду в Перунову пущу і вполюю найбільшого вепра,— сказав Мисливець своїй дружині.
— І я з тобою! — вигукнула вона.
— Стривай,— сказав їй Мисливець.— Ти забула, в Перунів ліс жінкам заходити заборонено. Наш громовержець не любить жінок. І ти знаєш чому... Щиро засмутилася дружина. Адже була вірним другом Мисливцеві. Дужа, смілива, спритна — вона завжди ходила з ним на полювання. Бо так само вправно стріляла з лука і вміло володіла мисливським мечем. Жінка була обачнішою, ніж він, і не раз рятувала мисливця, коли він, людина одчайдушної* хоробрості, потрапляв у небезпеку. Ось і зараз дружина сполошилася, коли почула, що її чоловік хоче уполювати найбільшого вепра. Тож стала готуватися й собі на полювання.

Перша зупинка

Запитання.

Ø  Чому дружина так хотіла піти з Мисливцем на полювання?

Ø Як ви думаєте чи візьме Мисливець її з собою?

Ø Пофантазуйте, яким буде продовження цієї історії.

Учитель. Послухайте продовження міфу та подивіться, чи виявиться ваше припущення правильним.

Але Мисливець не взяв її з собою: не можна було порушувати закону, гнівити самого Перуна. Однак дружина дуже переживала за чоловіка, аби він не загинув у двобої з лютим звіром, і вирішила потай піти за ним.
      Іде Мисливець лісами, а озброєна жінка позаду скрадається, перебігає нечутно від одного дерева до другого. Так вони зайшли в глибінь Перунової пущі. Тут почулося грізне рикотіння, від якого аж листя з дерев посипалося. То сунув великий ікластий вепр.
      Мисливець хутко вибрав місце під велетенським крислатим дубом. Дружина заховалася за стовбуром цього дуба й визирала з-за нього. Боялася, аби чоловік її не помітив. Та вся увага Мисливця — на вепрові.
      Аж ось страшний звір вийшов на галявину. Великий, як гора. «Вистачить усьому нашому селищу поживитися»,— подумав Мисливець. Він — аби роздратувати кабанюру — пустив стрілу йому просто в лоб. Вдарила гостра стріла в голову вепрові й відскочила, мов від скелі. Розлютувався звір, уздрівши людину. Наставляючи великі гострі ікла, оскаженіло кинувся на мисливця.
      А стрілець стояв незворушно, затиснувши в обох руках короткого мисливського меча.
      Шалено мчить кабан, аж земля двигтить під ним. Насторожі Мисливець. Все ближче й ближче вепр. Ось уже лишилося три кроки, два... В останню мить Мисливець спритно відскочив убік, а вепр з розгону всадив ікла в стовбур дуба. І хоробрий Мисливець миттєвим і дужим ударом меча відсік звірові голову.
      Та в цю ж мить почувся відчайдушний жіночий зойк. То дружині здалося, що вепр простромив іклами Мисливця. Вона вискочила з-за дуба, кинулася до чоловіка і припала до його грудей. Він був живий, лише кров від вепра бризнула йому на груди.
— Що ти наробила?! — в страхові закричав Мисливець.

Друга зупинка

Запитання.

Ø Чи збулися хоч якісь ваші припущення?

Ø На вашу думку чому дружині здалося, що Мисливця поранено?

Ø Як ви гадаєте, чому так злякався Мисливець, коли побачив свою дружину? Яким буде продовження історії?

Учитель. А тепер послухайте продовження міфу та подивіться, чи виявиться ваше припущення справедливим. Я продовжу читання.

       Та було вже пізно. Бо Перун усе бачив з небес і вельми розгнівався. Хотів він убити обох, та передумав: шанував таки спритного Мисливця.       

     Тож прогримів:
— Гаразд. Коли вже так ви любите одне одного, то й вам довіку в парі!        

     Змахнув Перун чарівною стрілою, і вмить перетворився Мисливець та його прекрасна дружина на гострокрилих, стрілохвостих птахів, що злетіли в небо, на біленьких груденятах краплини крові від того вепра.
      Так з'явилися на світі ластівки.
      Відтоді  вони  ліплять  свої  гнізда  на людських полях і щось завжди щебечуть людям, ніби хочуть сказати: «Ми ж ваші родичі... Не забувайте цього! Ми колись теж людьми були...»

За Сергієм Плачиндою

Третя зупинка

Запитання

Ø Чи справдилися ваші припущення щодо кінцівки міфу?

Учитель.  Усі відмінно попрацювали. Деякі ваші припущення були справді дуже слушними.

2.     Читання міфу учнями «ланцжком»

VII.  Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання

—             Чому Мисливцеві дозволяли полювати у Перуновій пущі?

—             Прочитайте, якого роду був Мисливець.

—             Як Мисливець рятував від голоду людей свого селища?

—             Коли Мисливець ходив на полювання у Перунову пущу?

—             Кому не дозволялося там полювати?

—             А кому заборонялося там з’являтися?

—             Коли він користувався цим правом?

—             Чому Мисливець заборонив жінці йти на полювання разом із ним?

—             Чи послухалася його жінка?

—             Доведіть рядками твору, що дружина Мисливця була його вірним другом.

—             Що вона зробила?

—             Прочитайте опис бою Мисливця і вепра.

—             Як бог Перун покарав неслухняну жінку?

—             Чому він перетворив на ластівку і Мисливця?

—             Прочитайте опис ластівок.

VIII.             Творча робота. Складання плану тексту

Учні об’єднуються у групи та  складають план тексту.

Кожна група презентує свій план. Колективно складають план, обираючи найбільш удалі заголовки.

1.                 Видатний мисливець.

2.                 Велика честь для стрільця.

3.                 У городищі закінчилися їстівні запаси.

4.                 Мисливець вирушає на полювання.

5.                 Дружина потай вирушає за чоловіком.

6.                 Мисливець убиває вепра.

7.                 Перун покарав подружжя.

1.                Складання загадок (зі словами Перун, ластівки)

Громовержець одинак, могутній Бог блискавки та грому. (Перун)

Гострокрила, стрілохвоста пташка, що любить гнізда будувати під стріхами людської хати. (Ластівка)

IХ. Підсумок уроку

—             Доповніть речення.

•               На сьогоднішньому уроці я...

•               Мені сподобалося...

•               Я дізнався про те, що...

—             Оцініть свою роботу на уроці.

Х. Домашнє завдання

Стисло переказувати міф (с. 32-34).